Історія школи

Сторінки історії Азовської школи

Шкільне будівництво в нашому краї почалось в другій половині 19ст . Перша школа на території нинішнього Якимівського району була заснована в Охрімівці у 1849 році. В Азовському (Горілому) школу відкрили у 1874 році, а в Кирилівці — у 1879.
Школи утримувалися за рахунок зборів з місцевих жителів. В кінці 19 ст. в с. Горілому витрати на утримання школи вираховувалися по кількості худоби в господарстві. Витрати в грошовій формі тільки частково покривали затрати на утримання шкіл. На громаді лежала повинність по опаленню приміщень, утримання сторожа, утримання квартир для вчителів.
Школи були в основному з трирічним терміном навчання. В першому класі («отделении») вивчали Закон Божий — молитви, читання, письмо та арифметику в межах чисел від 1 до 20. В другому класі — Закон Божий та найважливіші події з історії Старого Завіту, на уроках мови — пояснювальне читання, диктанти, вивчення напам’ять байок, віршів. Додавання, віднімання, множення, ділення вивчали на уроках арифметики. Програма третіх класів була більш насиченою. До молитов та Старого Завіту додавалось вивчення Нового Завіту. Учні крім диктантів писали перекази, вивчали синтаксис. Велика увага приділялась вивченню напам’ять творів як релігійного змісту, так і творів російських письменників. З арифметики крім чотирьох простих дій вивчали дроби, проценти. Вивчалися початкові відомості з історії Росії, географії, малювання та церковний спів. Навчання велося тільки російською мовою, вживання української мови було заборонено Валуєвським циркуляром 1863 року та Емським указом 1876 року.
Навчання в школах починалося в різний час. Прийом учнів проходив з 1 вересня по 15 жовтня . Закінчувався навчальний рік на початку травня або червня — в залежності від відвідування учнями школи, що було пов’язано з польовими роботами .
В цей час освічених людей в Кирилівці було мало. На 1885 рік з 387 дорослих чоловіків знали грамоту 22, а серед 356 жінок не було жодної писемної. В Кирилівській школі навчалось 34 хлопчики і жодної дівчинки.
На 1895 рік в Кирилівській школі працював один вчитель — М.В. Римаренко. Закон божий читав В.Андроник. Але далеко не всі учні закінчували школу. У вересні до школи прийшли 30 хлопчиків та 7 дівчаток, а закінчили шкільний курс 6 хлопчиків та 1 дівчинка. В тому ж році у с. Горілому працювала одна вчителька та навчались 44 хлопчики і 8 дівчаток. Повний курс навчання завершили 3 хлопчики та 3 дівчинки.
В 1909 році кількість учнів збільшується. У Кирилівці навчалось уже 95, а в Горілому — 115 дітей.
У 1910 році з 142 учнів с. Горілого повний курс навчання закінчили 28. З них лише 5 дівчаток. В с. Кирилівка навчалось 84 учні, серед яких 27 дівчаток. Даних про кількість учнів що закінчило навчання немає.
В 1912 році у Горілому було три школи (училища): Земське(1879р), Церковно-приходське(1889р), Школа грамотності(1897р). В Кирилівці було дві школи: Земське перше училище(1883) та Земське друге училище.
Важливою особою в школі був священик, який не тільки викладав Закон Божий, а й був контролюючим представником держави. Вчителі під час роботи в школі отримували від громади квартиру, опалення, освітлення та мали змогу користуватися шкільною прислугою. З 1881 року для підтримки вчителів сільських шкіл була встановлена заробітна плата в 300 карбованців на рік, а пізніше прийняли рішення про грошову нагороду в розмірі 50 карбованців за три та шестирічну вислугу. На той час, коли корова коштувала 10-15 крб., а проїзд з Мелітополя до Москви 7 крб., це була добра заробітна плата.
Першою відомою нам вчителькою була Олена Коламацкая, яка працювала в Горілому з 1 жовтня 1890року. В 1896 році вона отримала грошову допомогу в розмірі 50 крб. за шість років роботи в школі.
В 1917 році в школах Горілого працювали : Горєіч Ольга Володимирівна, за походженням дворянка, Алєксєва Лідія Іванівна, Кулик Віра Карпова, Страя Тетяна Яківна, Григор’єва Ольга. Це були в основному молоді вчителі віком 21-23 роки, які на початку минулого століття сіяли Розумне, Добре, Вічне серед наших односельців.
Революція 1917 року та громадянська війна завдала великої шкоди шкільному господарству. Школа в Горілому була дуже в поганому стані: покрівля, вікна, двері, підлога вимагали ремонту. При школі був сад площею 0,69 га та ділянка землі площею 1,8 десятин. Але земля протягом 1922, 1923, 1924 років не оброблялась. Навчання велося російською мовою, хоча за даними голови виконкому Кочергіна всі діти вважали себе українцями.
У двох горілівських школах працювали вчителі: Щербина А.Д.- завідуючий, Щербина Є.Є., Мєшков П.А., Бибик М.М., Абашин В.Г., а в Кирилівці Мазурова Катерина Вікторівна. Цікаво, що на запитання анкети, проведеної в той час, «ваше відношення до радянської влади» вчителі Горілої відповіли «задовільне», а Кирилівки — «добре». При школі діяли різноманітні гуртки. Особливою популярністю користувався драматичний. Але роботу школи дуже стримувала відсутність бібліотеки.
В тридцяті роки матеріальна база шкіл зміцнилась, але навчання проходило в приміщеннях, побудованих ще на початку 20 ст.
Директором школи в 30-ті роки був Кизим Пилип Володимирович. В пам’яті учнів цих років залишилось подружжя вчителів Залашко. Марія Петрівна викладала українську мову, а Петро Трохимович — географію та музику, був організатором всіх шкільних заходів. Петро Трохимович було репресовано під час «великого сталінського терору» через те, що мав брата свя-щенника, а його дружина виїхала з села.
Велика Вітчизняна війна знову зруйнувала шкільне господарство. Як згадує ветеран педагогічної праці Жмай Олена Юхимівна (1918 р.н.), навіть будматеріали для ремонту шкільних приміщень носили на собі з території санаторію. Не вистачало підручників, приладів, зошитів.
Але поступово життя налагоджувалося. Покращувалося і становище школи. Вона була реорганізована з семирічки (НСШ) в середню, і в 1955 році відбувся перший випуск Горілівської СШ. Директором школи в цей час був Руденко О.П. Тільки приміщення залишались ще дореволюційні. Тому будівництво, а потім і відкриття в 1970 році нової будівлі школи стало приємним подарунком для всіх жителів Кирилівської селищної ради. Школа була побудована за кошти та силами колгоспників колгоспу «Приморський». Велику увагу цьому будівництву приділяли тодішній голова колгоспу Шанін І.Я. та директор школи Поцелуйко В.К.
За багатолітню історію Азовської школи її стіни залишили тисячі учнів, з подякою згадуючи будівничих та вчителів.